У театрі Лесі відбулася прем'єра документальної вистави під назвою "Плейлист мандрівника".
Документальні матеріали переплітаються з індивідуальними розповідями учасників.
У львівському театрі Лесі Українки19, 20 та 23 жовтня відбудеться прем'єра вистави "Плейлист подорожнього" за драматургією та у режисурі Анастасії Косодій.
Ця вистава виникла завдяки військовому з позивним Адлер (як австрійський психіатр, а не як російське місто, уточнюють зі сцени), який під час проходження реабілітації у Львові, прийшов до театру та запропонував розповісти свою історію.
На репетиції спектаклю "Плейлист мандрівника" (зображення Сергія Климця)
Адлер з'явився на світ у Криму та активно долучився до подій Революції гідності. У 2014 році він став військовослужбовцем Збройних сил України, брав участь у бойових діях під Маріуполем, зокрема в районі Сартани, а також воював на території заводу Ілліча та захищав "Азовсталь". Потрапивши в полон, він згодом повернувся в Україну після обміну.
"Коли Адлер прибув на реабілітацію до Львова, він почав відвідувати оперні вистави та інші культурні заходи. Саме тоді у нього виникла ідея створити виставу, що відображала б його власний досвід. Окрім цього, Адлер замислився над театром як методом реабілітації для себе та своїх побратимів, плануючи організувати акторську студію, де професійні актори працюватимуть з військовими, які проходять лікування. З цими двома концепціями він звернувся до міської ради, яка, в свою чергу, зв’язалася з театром Лесі Українки", - ділиться директорка театру Ольга Пужаковська.
Анастасія Косодій, одна з засновниць Театру драматургів, написала п'єсу, в основі якої лежать історії та події, пов'язані з військовим. Цю виставу виконують п'ятеро акторів і актрис, які, крім документальних матеріалів, також вносять до своїх ролей власні переживання та спогади.
Вони активують табличку "документ", що дозволяє чітко розмежувати свідчення Адлера від їхніх власних оповідань, а також фактичні дані від художніх елементів.
У виставі діють актори та акторки Таїсія Малахова, Ростислав Колачник, Михайло Понзель, Анастасія Перець, Тетяна Шелельо.
На репетиції спектаклю "Плейлист мандрівника" (зображення Сергія Климця)
"З перших хвилин нашого спілкування, коли Адлер поділився своєю пристрастю до оперних вистав, зазначивши, що це приносить йому спокій і натхнення, я усвідомила, що музика стане ключем до розкриття його історії," - поділилася Анастасія Косодій.
Саме з цієї причини кожен епізод вистави супроводжується оригінальними піснями, створеними спеціально для цього проекту. Їх авторами є Юрій Гуржи та Григорій Семенчук. Юрій — талановитий музикант і композитор, відомий своєю участю в гуртах RotFront та The Disorientalists, а також співпрацею з "Жадан і Собаки", Shantel та багатьма іншими виконавцями. Григорій Семенчук — поет, куратор і продюсер численних мистецьких ініціатив, засновник і вокаліст гурту BRAT, а також один із засновників поетичного колективу Landschaft.
Пісні не просто супроводжують шлях героя, а й дещо полегшують емоційний тягар, оскільки документальні тексти є справжнім концентратом страждань. Вони відверті, чесні і, на перший погляд, спокійні, проте актори подають їх без надмірного драматизму чи пафосу. Це створює враження, яке буквально притискає до крісла, як під час зльоту літака. Однак цей важкий глядацький досвід абсолютно не може зрівнятися з тим, що переживає персонаж вистави. Це складно, це лякає, це пекельно; героїзм Адлера, безумовно, є, але він виглядає буденним. Те, що він робить, здається йому природним і очевидним. Проте все разом здатне завдавати болю. І жодної миті під час вистави не виникало бажання втекти чи закритися від цього. Усе звучить доречно, а найголовніше — з усвідомленням того, що знати це боляче, але залишитися в невіданні неможливо.
На репетиції спектаклю "Плейлист мандрівника" (зображення Сергія Климця)
Підкреслює дійство сценографія відомої львівської художниці Терези Барабаш. Попри те, що вистава є її першим сценічним досвідом, художнє рішення виглядає вдалим. Скло, крихке та непевне, костюми, що за потреби стають реквізитом, чорне, сіре та прозоре... Усе разом творить той сценічний простір, який делікатно підкреслює дію.
Загалом творці проекту звернулися до історії Адлера з великою чутливістю та співпереживанням. Не випадково вони підкреслюють, що для них театральна вистава є способом зробити голос Адлера ще голоснішим, щоб його почули якомога більше людей.
Вистава йде на малій сцені театру. Квитки на прем'єрні покази 19, 20 та 23 жовтня вже розкуплені, але виставу гратимуть й у листопаді.
