Кирило Сазонов: Конфлікт за Донбас: ворог змінює фокус -- Блоги | OBOZ.UA
Друзі, ось оновлена інформація про ситуацію на важливому для нас Донецькому фронті. Останні дні підтвердили певні тенденції, і ми можемо з упевненістю стверджувати, що акценти поступово змінюються. Наступ ворога на Покровськ зупинився після того, як вони наблизились до Селидового.
Залишати "селидовське угруповання ЗСУ" у тилу як загрозу для флангу було вкрай небезпечно. Тому окупанти ухвалили рішення на кілька днів призупинити наступ, захопити Селидове, закрити фланг і продовжити рух вперед. Для ефективного виконання цього завдання на місто було направлено цілий армійський корпус за підтримки танкової дивізії. Проте кілька днів затягнулися до цілого тижня. Слова "Селидове" та "швидко" просто не можуть бути в одному реченні. Окупанти застрягли в штурмах.
Тактики окупантів завжди були схожими. Коли постає потреба в масованому наступі на кілька напрямків, вони терміново переводять значні резерви з сусідніх секторів фронту та активно атакують з двох сторін. Раніше це рішення завжди спрацьовувало... але тепер ситуація інша. Усі наявні резерви вже були перекинуті на Покровськ. Високомобільні елітні підрозділи, які працювали як "пожежна команда", завжди приходили на допомогу. Проте, 106-та дивізія ВДВ та 155-та бригада морської піхоти у Курську переживають складні часи. Як кажуть, остання соломинка ламає спину верблюда, і це правда. Але цю останню соломинку у критичний момент потрібно десь знайти. А ресурсів вже немає.
За великим рахунком, подальший наступ на Покровськ не дає ворогові нічого, окрім політичної заяви "Взяли Покровськ". Просуватися фронтом шириною від 3 до 5 км вздовж залізниці чим далі - тим небезпечніше. Взяти Селидове не виходить, залишити його у тилу його не можна. А трасу "Покровськ - Костянтинівка" вони й так прострілюють давно. І для окупації Донецької області (стратегічна мета Кремля) тепер потрібно перерізати трасу "Харків - Ростов" між Слов'янськом та поворотом на Святогірськ. Лиманський напрямок. Тільки ці спроби дуже потужні вже були. Результат дали негативний. ЗСУ не просто утримали позиції, але навіть відсунули супротивника.
Зараз основна увага противника зосереджена на Кураховому, і, на жаль, Покровськ, здається, відійшов на другий план. Проте, варто зазначити, що стратегічно цей напрямок уже не має великого значення. Курахове ж є ключовою артерією, що веде до Запоріжжя, і тут можна очікувати загрози. У ситуації, коли не спостерігається прогресу на Лиманському напрямку, а ситуація на Покровському залишається незмінною, цей сценарій цілком можливий. За останні 24 години на Покровському напрямку відбулося 34 бойових зіткнення, і така ж кількість зафіксована на Курахівському. Ці дані підтверджують мою аналітичну оцінку.
На сьогоднішній день ворог стикається з викликами, про які попереджали авторитетні аналітики. І лише запеклі прихильники ідеї "безмежних ресурсів Росії" в їхніх віддалених регіонах та, дивно, деякі з наших панікерів цього не помічають. Покровськ, Селидове, Курахове, Лиман – чотири об'єкти, а ресурсів вистачає максимум на півтори. Якщо додати до цього Курську область, де ми зупинили значне угруповання елітних підрозділів, і вже другу добу тиснемо на іншому фланзі, ситуація стає ще складнішою. Тут, чесно кажучи, все також непросто. Втрати відчутні - і в техніці, і в особовому складі. Але ворог вже усвідомлює, що це не проста гра і не просто тренування. Сили Оборони України діють з неймовірною напругою. Водночас противник також кидає в бій всі наявні ресурси. Ми будемо продовжувати тиск. Завжди говоримо про дедлайн Кремля, але не забуваємо, що у нас також є свої терміни...
