Експерт зазначає, що пропозиції Зеленського виглядають надзвичайно оптимістично в своїх оцінках.

"Цей план містить елементи, які є принаймні оптимістичними у своїх припущеннях. Умовою його успіху є те, що коаліція західних союзників України вирішить, що вони хочуть, щоб Україна перемогла в цій війні, і хочуть запобігти подальшим війнам у майбутньому, а це не той підхід, який деякі з її західних союзників, зокрема, Сполучені Штати, використовували до цього часу", - сказав Джайлз.

Він оцінив, що план Зеленського може призвести до перемоги - визначеної як стан, в якому Росія не може напасти на Україну або більше не зацікавлена в нападі на Україну, оскільки витрати будуть занадто високими - але для того, щоб досягти цього стану, потрібно буде вжити заходів не лише з боку України, але й всієї західної коаліції, в тому числі тих, які вона досі неохоче робила.

"У певному розумінні, це своєрідна спроба і вимога до Заходу. Це сигнал про те, що потрібно для припинення конфлікту, і тепер ми зможемо побачити, чи готова якась із західних держав насправді вжити необхідних заходів для завершення цієї війни," - зазначив він.

Висловлюючи свою думку щодо слів президента США Джо Байдена, який після зустрічі в Берліні в п'ятницю з керівниками Великої Британії, Франції та Німеччини зазначив, що наразі не існує єдиної позиції щодо можливості використання Україною далекобійної зброї, отриманої від західних союзників, для ураження цілей на території Росії, Джайлз охарактеризував цю заяву як вкрай оманливу.

"Дійсно, існує відсутність єдиного погляду на питання використання Україною високоточної керованої зброї великої дальності, проте основною причиною цього є позиція Сполучених Штатів. Тому посилатися на відсутність консенсусу як на виправдання для бездіяльності у цій справі, як мінімум, є лицемірно", - наголосив він.

На запитання про секретні додатки до Плану перемоги і про те, чому Польща не була серед групи країн, яким вони були представлені, експерт відповів, що важко здогадатися, за якими критеріями влада в Києві робила свою оцінку, але додав, що Польща має право цікавитися тим, що стоїть за цими критеріями. Однак він зазначив, що ця група перетинається з країнами, які або самі є ядерними державами, або мають ядерну зброю США на своїй території, що пояснює присутність Німеччини чи Італії.

Зазначаючи на незначну згадку Зеленського про відновлення територій, які були захоплені Росією, Джайлз підкреслив, що це не є чимось принципово новим. "Контроль над територією - це лише невелика частина досягнення миру або перемоги. Це, безумовно, важлива складова в довгостроковій перспективі, але не є головним чинником, який робить Україну безпечнішою на початковому етапі. Навіть у жовтні 2022 року, коли був представлений перший мирний план Зеленського, лише два з десяти пунктів стосувалися відновлення контролю над усією територією України. Інші пункти торкалися більш тривалих питань, і ми можемо опинитися в аналогічній ситуації зараз", - зазначив він.

Він підкреслив, що подібні думки висловив у своєму виступі в Chatham House у четвер посол України у Великій Британії, а раніше це робив і головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний. Як зазначив Джайлз, у відповідь на запитання про територіальні аспекти та шанси на повернення окупованих земель, Залужний дав детальне пояснення, яке в кінцевому підсумку свідчило про те, що, можливо, це питання залишиться для розв'язання наступним поколінням.

Експерт визнав, що визнання того, що повернення територій та повернення сімей, які зараз перебувають під російською військовою окупацією, більше не є короткостроковою метою, безумовно, буде важкою пігулкою для українців, яку їм доведеться проковтнути. Але він зазначив, що вони все ще перебувають у ситуації, коли у них взагалі немає вибору.

"Якщо Україна, під впливом американської підтримки, опиниться в ситуації, де їй доведеться обрати між поганим миром і жахливою війною, адже це стане питанням національного виживання, ми перейдемо на новий рівень. У такому випадку, якщо стоїть вибір між поступкою частини території та втратою країни, рішення буде очевидним", - зазначив він.

"Нам слід звертати увагу на минулі історичні випадки, коли на перший погляд країни успішно боролися з агресорами, але їхні керівники усвідомлювали, що така ситуація є тимчасовою і що вони можуть опинитися на межі краху. Це змушувало їх шукати шляхи для мирного врегулювання, аби уникнути остаточної поразки. Яскравими прикладами можуть слугувати Фінляндія у 1940 та 1944 роках, а також Родезія в 1979 році. Це не означає, що Україна зараз знаходиться в подібній ситуації, але зовнішній спостерігач може не помітити, коли українські лідери дійдуть до такого висновку. Ви можете виграти битву, але це не завжди гарантує можливість продовження війни", - зазначив він.

З Лондона, Bartłomiej Niedziński (PAP)