Демограф: отримання доступу до інформації про банківські транзакції дало б змогу більш точно визначити чисельність населення України | УНН

Директорка Інституту демографії пропонує об'єднати дані мобільних операторів і банківських транзакцій для точнішої оцінки населення України. Національний банк поки блокує цю ініціативу.

У 2019 році в Україні зробили перший крок до використання даних мобільних операторів для оцінки чисельності населення, що стало спробою впровадження "електронного перепису". Проте, як зазначає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, ця методика є лише частковою, а об'єднання даних мобільних операторів з транзакційною інформацією банків могло б суттєво компенсувати прогалини. Однак поки Національний банк блокує цю можливість. Про це Лібанова розповіла у коментарі журналісту УНН.

"У 2019 році була перша спроба використати дані операторів мобільного зв'язку для "електронного перепису", але це не перепис, а просто оцінка чисельності населення, але тоді ми відпрацювали методику", - каже Лібанова.

За її словами, це все одно не ідеальний варіант того, як зробити перепис, адже не всі користуються мобільними телефонами і також є проблема самих вишок, а саме в тому, як вони розташовані. Крім того, Лібанова каже, що перша спроба провести перепис населення через операторів, була безкоштовною, а далі вже було потрібно платити.

Згідно з інформацією Мінсоцполітики, до 2051 року чисельність населення України може зменшитися до 25,2 мільйона осіб через наявні виклики та загрози. Дата публікації: 29 березня 2024 року, переглядів: 23782.

"Ми прагнемо вирішити ситуацію, використовуючи дані з численних джерел, доступних в Україні. На мою думку, найнадійнішим з них є реєстр Пенсійного фонду. Проте існує ще один важливий джерело інформації, щодо якого я не знаю, до кого звернутися — це банки, зокрема їх транзакції," - зазначила Лібанова.

Вона впевнена, що об'єднання транзакційних даних і інформації від мобільних операторів дозволить значно точніше визначити чисельність населення.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень наголосила, що про персоніфікацію даних не йдеться.

"Мене не залишає відчуття незрозумілості щодо того, чому банки настільки категорично відмовляються. Адже ніхто не зацікавлений у даних про кожного окремого клієнта, адже це ж є таємницею банківської діяльності," - підкреслила вона.

Однак, Національний банк України, як регулятор, не підтримує цієї ідеї.