Більше розвідників, ніж дипломатів: чому Швейцарія перетворилася на притулок для таємних агентів.
Маленька Швейцарія, на відміну від інших країн, вже давно здобула славу ідеального місця для шпигунів.
Секретні агенти виявляють інтерес до фармацевтичного сектору, їх також приваблюють міжнародні організації, компанії, що займаються трейдингом сировини, та чимало інших аспектів.
У той же час, навіть якщо Швейцарія затримує шпигунів на місці злочину, вона рідко влаштовує великий скандал, викидаючи їх з країни.
Спробуємо з'ясувати причини виникнення цієї ситуації та чи планує уряд Швейцарії вжити якихось заходів для її вирішення.
Швейцарія - дуже зручна для шпигунів і секретних агентів країна, каже швейцарський письменник і журналіст Томас Кнелльвольф.
Він написав книгу під назвою "Знешкоджений: найзахоплюючіші шпигунські оповіді Швейцарії", на створення якої йому знадобилося близько десяти років.
Що ж таке вабить шпигунів у Швейцарії?
Розгляньмо, наприклад, недавню справу, що пов'язана з регіоном Бернського нагір'я, зокрема містом Майрінген. Багато людей асоціюють це містечко з постаттю Шерлока Холмса та знаменитим водоспадом Рейхенбах. Проте цього разу нашою увагою стане маленький пансіон Rössli, який нещодавно придбала китайська сім'я.
Є підстави вважати, що це була ретельно підготовлена операція китайської розвідки. Справа в тому, що в Майрінгені розташований невеличкий військовий аеродром, на якому неодноразово здійснювалися посадки та вильоти нового швейцарського винищувача F-35, виготовленого в США.
На референдумі народ вирішив виділити гроші на цей бойовий літак п'ятого покоління, якому належить замінити нинішні застарілі машини швейцарських ВПС.
Китай протягом багатьох років веде спостереження за цим винищувачем. Готель Rössli, що знаходиться безпосередньо на краю злітно-посадкової смуги, забезпечував безперешкодний огляд цього літака.
Згідно з останніми новинами, усіх цих осіб було депортовано з держави.
За інформацією Томаса Кнелльвольфа, у Швейцарії активно діють агенти не лише з Китаю, але й з Росії, Ірану та Туреччини.
"Контррозвідка в Швейцарії, як видно, лише створює сприятливі умови для діяльності іноземних агентів." В країні дійсно налічується всього близько п'ятдесяти фахівців, причому деякі з них виконують свої обов'язки на неповний робочий день.
З іншої сторони, зазначає фахівець у сфері розвідки,
одних лише агентів із Росії у Швейцарії під дипломатичним прикриттям працює більше, ніж власне російських дипломатів.
У своєму останньому звіті про ситуацію швейцарська розвідслужба NDB підтвердила наявність цієї проблеми. У ньому, зокрема, йдеться: "Із приблизно 220 осіб, акредитованих при російських диппредставництвах у Женеві та Берні, досить імовірно, що принаймні третина все ще працює на російські спецслужби".
Як заявив ще у травні 2024 року в інтерв'ю новинній програмі швейцарського суспільного німецькомовного телебачення SRF експерт мюнхенського Інституту нової та новітньої історії Адріан Хенні, Росія останнім часом помітно активізувала свою шпигунську діяльність у Швейцарії.
Томас Кнелльвольф вказує на ще один аспект активності шпигунів у Швейцарії.
Історія шпигунства завжди пов'язана в суспільній свідомості з такими образами та постатями, як Джеймс Бонд. Тому не дивно, що в книзі "Знешкоджений: найгучніші шпигунські історії Швейцарії" можна зустріти кілька десятків чоловіків-шпигунів.
А як стосовно жінок? У цій монографії можна знайти лише кількох представниць жіночої статі, адже автор вважає, що жінки зазвичай отримують значно менше уваги і легше уникають контролю з боку контррозвідки.
Коли звернутися до фахівця щодо причин, чому Швейцарія вважається епіцентром глобального шпигунства, а Женеву часто називають його столицею, він неодмінно відзначить політику нейтралітету цієї країни.
"Федеральна рада, уряд країни, виходить з того, що ми не можемо впливати на те, хто приїжджає до Швейцарії працювати в розташованих тут міжнародних організаціях.
Отже, ми просто зобов'язані приймати всіх гостей, які до нас завітають, без будь-яких винятків.
Однак такий підхід останнім часом викликає багато суперечок. Палати швейцарського парламенту, Національна рада і Рада кантонів, чинять тиск на уряд, щоб цю систему переглянули.
Зокрема, депутати вимагають, щоб шпигунів, викритих у Швейцарії, негайно висилали з країни. Так само, як чинять зі шпигунами багато інших європейських країн.
Про це, наприклад, можна прочитати в нещодавньому ситуаційному звіті (Lagebericht) швейцарської розвідки NDB. Там зазначено, що з європейських країн було вже вислано велику кількість співробітників російської розвідки, які вдавали з себе дипломатів, однак у Швейцарії їхня кількість залишається незмінною.
Особливо обачними варто бути людям, які є частиною національних меншин. У групі підвищеного ризику опиняються тибетці, уйгури та члени турецької опозиції.
У Швейцарії регулярно фіксуються спроби викрадення осіб, подібно до недавнього інциденту з турецьким підприємцем.
"Усі ці люди повинні завжди бути напоготові, і я думаю, що всім нам до цієї проблеми дійсно треба ставитися серйозно", - резюмує Томас Кнелльвольф.
